Справочник "Имена выдающихся людей ..."

    Эту статью могут комментировать только участники сообщества.
    Вы можете вступить в сообщество одним кликом по кнопке справа.
    Сергей Громов написал
    13 оценок, 1361 просмотр Обсудить (31)

    В 2001 году львовским издательством "Українські технології" была выпущена моя книга "Імена видатних людей у вулицях Львова"Оформлена была она по типу справочника, с колонтитулами словарного типа, и предназначена для ознакомления читателя с людьми, чьими именами были названы проспекты, улицы и площади Львова.
    Находясь в то время на службе в ВС Украины, не был обойден вниманием газеты Западного оперативного командования (бывшего ПриКВО) "Армія України"

    На этом фото мы делимся впечатлениями о Форуме с супругой профессора Сорбонны, украинского историка из Франции Владимира Косыка пани Лесей Кисилевской-Косык

    Минуло с той поры двенадцать лет. Тираж давно продан. Но, поскольку "нет предела совершенству" и "первый шар" достиг цели, захотелось дополнить первое издание информацией и, по-возможности, портретами людей, описанных в книге.
    Пока идут поиска инвестора (не спонсора!) для второго, дополненного, значительно расширенного издания и,естественно, более дорогого по себестоимости, думаю, что стоит поделиться информацией из книги - зачем рукописи зря пылиться "на полке" винчестера?
    Сегодня начинаю  п о л н у ю   п у б л и к а ц и ю  окончательного варианта книги в оригинальном виде, то есть, без перевода. Прошу высказывать замечания, пожелания и мнение о целесообразности дальнейшей публикации.

    П р и м е ч а н и е: под названиями улиц приведены их предыдущие названия с указанием года наименования. Звездочки возле года означают:
      * - не ранее
     ** - не позднее
    *** - не установлено 

    ------------------------------------------------------

    ПЕРЕДНЄ СЛОВО

     Здійснення мрій багатьох поколінь українських патріотів – здобуття Україною в 1991 році державної незалежності надало змогу повернути із забуття чимало імен політиків, діячів культури, освіти, науки, літератури й мистецтва, що були затавровані радянською владою, як українські буржуазні націоналісти.
    На початку 90-х років минулого століття містами України та, зокрема, Львова прокотилася хвиля перейменувань вулиць, площ, бульварів і проспектів. Це уможливило увічнити пам`ять людей, які довели самобутність українського народу, зробили неоціненний внесок у розвиток його культури, науки та освіти. Стало можливим згадати імена людей, що поклали життя на вівтар свободи й незалежності: Д. Вітовського, Є. Коновальця, А. Мельника, С. Бандеру, О. Телігу, О. Ольжича та багатьох інших.
    На жаль, ми були майже не знайомі з більшістю імен, які з`явилися на будинках і схемах. Причиною цього є зумисне замовчування радянською історіографією та літературою будь-яких відомостей про них.
    Мета цієї книжки полягає в ознайомленні широкої громадськості з політичними діячами, митцями, літераторами, публіцистами, музикантами й науковцями, що вписали яскраві сторінки в історію України, Галичини та Львова.
    Щоправда, деякі перейменування викликають у багатьох львів’ян подив і сумнів щодо їхньої доцільності й логічності. Візьмімо, приміром, перейменування вул. О. Пушкіна у вулицю Генерала Т. Чупринки. Не применшуючи в жодному разі ролі Романа Шухевича (генерала Т. Чупринки) у новітній історії України, його ім’я можна було б увічнити в назві досить відомої у Львові, великої та широкої вулиці, яка носить нині ім’я «видатного борця за волю України» Джорджа Вашингтона. А поета, що стоїть у світовій літературі на одному щаблі поряд із Дж. Байроном, Ф. Петраркою, А. Міцкевичем тощо, не слід було викреслювати з мапи міста. Тим, хто йшов на цей крок, варто було б уважніше вивчати творчість багатьох українських поетів, іменами яких вони перейменовували вулиці – адже більшість із них перекладали твори Пушкіна українською мовою. Серед них: Левко Боровиковський, Чайка Дніпрова, Михайло Драй-Хмара, Павло Тичина та багато інших. Серед них і український неокласик Микола Зеров, який, перебуваючи за колючим дротом на Соловках, продовжував непокоїтися про долю свого перекладу пушкінського «Бориса Годунова».
    Та й сам О. Пушкін у поемі «Полтава» вклав у вуста Мазепи слова, що відбивали помисли та прагнення гетьмана (див. статтю про вул. І. Мазепи).
    Навіть при побіжному ознайомленні подібні зауваження виникають і до нових назв вулиць, які не носять чийогось імені. Наприклад, вулиця Жовківська. В радянський час вона мала назву «Декабристів». По-перше, ніхто з декабристів не стояв на імперських позиціях. По-друге, Південне товариство декабристів, очолюване П. Пестелем, яке діяло в Україні, виступало за скасування кріпосництва й установлення республіки. По-третє (і це, поза сумнівом, розумно) одній зі львівських вулиць було залишене ім’я страченого декабриста К. Рилєєва. А Жовківською колись називалася вулиця, яка вела на Жовкву – нинішня вул. Б. Хмельницького. Аналогічно тому, як Стрийська вела на Стрий, Городоцька – на Городок, Замарстинівська – на Замарстинів і т. п.
    Проте, як би ми до цього не ставилися, факт невідворотно відбувся.
    Декого з читачів, особливо мешканців згаданих вулиць, можуть зацікавити назви радянського й дорадянського періодів.
    У кінці книжки читач знайде також деякі документи, пояснення до статей і коротку інформацію про політичні події, громадські, військові, мистецькі організації та спілки (у статтях помічені курсивом).

    *       *       *

    АГАБЕК-ЗАДЕ (початок: Бакинська, 22)
    БАКИНСЬКА БІЧНА - 1955
       Агабек-Заде (Агабеков) Мохаммед Садик-бей (1865, м. Геокчай Бакинської губернії - 1944) відомий український сходознавець азербайджанського походження. Викладав у Львівському університеті та колишній Вищій торговій школі (тепер Комерційна академія) арабську, перську та турецьку мови, мусульманську палеографію та епіграфіку, класичну та сучасну перську й турецьку літератури та ще низку сходознавчих дисциплін.
    Мохаммед Садик-бей народився у маєтку свого батька Ісмаїла Садик-бея, азербайджанського аристократа. Дідусь майбутнього філолога був муфтієм – вищою духовною особою Закавказзя, а вдома у них, наслідуючи манери російського дворянства, розмовляли французькою.
    Першим навчальним закладом майбутнього вченого було Бакинське реальне училище, а після нього батьки, які мріяли про військову кар'єру для свого сина, віддали Мохаммеда до Костянтинівського піхотного училища. Закінчивши його, юнак переходить одразу на третій курс Михайлівського піхотного училища у Петербурзі.
    Відслуживши 10 років, Мохаммед Садик-бей склав іспити для навчання на «Курсах східних мов для панів офіцерів» при азійському департаменті міністерства іноземних справ у Санкт-Петербурзі. Після закінчення курсів із відзнакою 1899 року його відрядили до Туркестанського краю, де він прослужив до 1913-го року і вийшов у відставку у званні генерала.
    Однак служба не завадила його захопленню філологією. 1904 року Садик-бей видав російською мовою в Асхабаді, як тоді називали Ашгабат, свою першу працю – «Учебник туркменского наречия (ахалтекинский диалект) с приложением сборника пословиц и поговорок». Цей підручник високо оцінив бухарський емір Сеїд Алім-хан, нагородивши вченого орденом і медаллю.
    Перша світова війна відірвала вченого від мирного життя. Його було мобілізовано до війська на Закавказькому фронті, але воєнні дії там закінчилися порівняно швидко, і Мохаммед Садик-бей повернувся до наукової діяльності.
    Після розпаду Російської імперії Садик-беєві пропонують посісти пост міністра внутрішніх справ у мусаватистському уряді Азербайджану. Щоправда, до боротьби зі злочинністю ця посада жодного стосунку не мала – так тоді називали там міністерство освіти. Але уряд протримався недовго, і, рятуючись від більшовицьких військ, Садик-бей з родиною емігрував до Стамбула, де й оселився у свого родича Алі-бека Гусейн-заде.
    Проживши рік у Стамбулі, учений переїжджає до Парижа, де починає викладати перську та турецьку мови в університеті. Але там він зазнає важкої втрати – помирає кохана дружина Гюлі.
    У лютому 1927 року, на запрошення польського колеги-сходознавця Зиґмунда Смоґожевського, Садик-бей приїжджає до Львова, де починає викладати в Університеті Яна-Казимира на філософському факультеті у так званому Інституті сходознавства, а згодом – і у Вищій торговій школі. 1931-го року він публікує польською підручник турецької мови, 1932-го – перської, а в 1934 році виходить у світ його «Граматика арабської мови».
    За роки перебування у Львові Агабеков вивчив не тільки польську, а й українську мову, тому після вересня 1939-го він зміг продовжити викладацьку діяльність в університеті. Однак тривало це недовго, бо після того, як Львів зайняли гітлерівські війська, університет закрили. Самого професора німці виселили з його помешкання до вогкої, погано опалюваної квартири. Восени 1943-го 78-літній професор захворів і після тривалої хвороби помер 9 жовтня (листопада?) 1944 року. Поховали його на Личаківському цвинтарі

    *       *       *

    АЙВАЗОВСЬКОГО - 1957(початок: вул. Я. Музики, 34)
    ВУЛЕЦЬКА ДОРОГА - поч. ХХ ст.


      Іван (Ованес) Айвазовський (1817, Феодосія - 1900) – російський живописець, мариніст.
    Мистецьку освіту здобув у Петербурзькій Академії мистецтв (1833-1837). У 1844 році отримав звання академіка, в 1847 році – професора, а з 1887 року – почесний член Академії. Член багатьох закордонних художніх академій.
    Написав близько шести тисяч робіт, найвідомішими з яких, є: «Ялта» (1838), «Місячна ніч у Гурзуфі» (1839), «Чесменський бій» (1848), «Дев’ятий вал» (1850), «Чорне море» (1881), «Серед хвиль» (1898).
    Частина картин І. Айвазовського зображує життя українського народу: «Чумацька валка» (1855), «Український пейзаж» (1868), «Весілля на Україні» (1891).
    Айвазовський не стояв осторонь громадського життя – він виступив ініціатором будівництва у Феодосії залізниці, торгового порту й водогону. Заснував у 1880 році Феодосійську картинну галерею та першу в Криму художню школу-майстерню.
    У Львівській картинній галереї творчість Айвазовського представлена двома роботами: «Бурхливе море» (1857) і «Кримський берег біля Ялти» (1886). 

    *       *       *

    Комментировать

    осталось 1185 символов
    пользователи оставили 31 комментарий , вы можете свернуть их
    Ната Ли # написала комментарий 8 июня 2013, 09:52
    начало очень интересное. хотелось бы почитать всю книжку, пахнущую типографским шрифтом и свежей бумагой ) жаль, что нет такой книги о херсонских улицах. хотя, конечно, с историей Львова нам не сравниться, но кое-что и мы имеем в резерве )) желаю Вам увидеть свою книгу не только на "полке" винчестера, но и на полках книжных магазинов!
    Сергей Громов # ответил на комментарий Ната Ли 8 июня 2013, 10:12
    Благодарю за пожелание!
    Книга, вообще-то, не об истории Львова - куда мне, грешному, писать что-то после виднейших ученых и исследователей. Просто дал в ней информацию - о ком-то больше, о ком-то, кто и так известен - меньше.
    Первое издание обошлось мне в 600 у. е. Одолжил у товарища, потом, после реализации вернул.
    Сейчас сложнее - стоимость тиража в 1000 экз. обойдется примерно в 16 000 грн. - примерно 2 тыс. USD. Можно, конечно, взять кредит в банке. А оно мине надо, этот гембель на всю голову? С их процентами никакого гешефта!
    Если найдется инвестор, он сможет заработать 1 000 USD, и мы тогда сможем понюхать пахнущую типографской краской книгу.
    Ната Ли # ответила на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 10:23
    жизнеописание людей, чьими именами названы улицы города, это уже сама по себе история.
    от всей души желаю Вам осуществить задуманное!
    Сергей Громов # ответил на комментарий Ната Ли 8 июня 2013, 12:01
    Спасибо, но задуманное уже осуществляю. Какая разница, каким будет носитель информации - бумажный или цифровой? Главное - найти и заинтересовать читателя.
    Светлана Пугач # ответила на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 14:22
    Очень хочется, чтобы у тебя всё получилось!
    И я уверена- получится! Потому, что это очень нужно!
    Я с тобой узнала новые имена, новые факты о людях, о которых знала совсем мало а иногда вообще ничего- только имя.
    Я даже немножко горжусь знакомством с тобой- до какой степени ты любишь и знаешь свой город и нашу с тобой общую родную страну.
    Не хочу и не люблю расшаркиваться- мне постоянно кажется, что со стороны все дифирамбы выглядят глупо.
    Но тебе- моё уважение и пусть всё будет так, как ты задумал- хорошее и нужное дело делаешь!
    Сергей Громов # ответил на комментарий Светлана Пугач 8 июня 2013, 21:35
    Спасибо, Светик! Заставляешь краснеть...
    Ната Ли # ответила на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 18:59
    разницы лично мне никакой. одинаково читаю и на электронной книге, и на буке, и обычные бумажные люблю. главное содержание. просто я поняла, что Вы хотите издать в типографии
    serg sd # ответил на комментарий Ната Ли 8 июня 2013, 12:32
    "Наддніпряночка" на Ушакова издаёт книги по этой тематике.
    За более чем 200 летнюю историю в Херсоне много было интересного
    Ната Ли # ответила на комментарий serg sd 8 июня 2013, 18:56
    спасибо. поищу обязательно!
    Анна Мальцева # написала комментарий 8 июня 2013, 10:24
    Очень интересно - люблю историю в названиях улиц. Она тогда живой получается, а по переименованиям, вообще, все, как на ладошке. Но самое интересное - конечно, исконные названия. Вот тогда уж точно - улицы рассказывают. Особенно в городах с такой богатой историей, как у Львова.
    Удачи, Сережа. И спасибо - было очень интересно (и понятно). Хорошего тебе инвестора и толкового дизайнера. А я буду читателем ))
    Анна Мальцева # ответила на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 11:04
    Это потом, когда российские издательства будут драться за право издать твою книгу в авторском переводе на русский. А ты будешь выбирать - эти подходят, эти не подходят...
    Сергей Громов # ответил на комментарий Анна Мальцева 8 июня 2013, 11:12
    Как там говорят у нас в Адэсе: "Я вас умоляю! Не делайте мине смешно!".
    Можем, правда, начать с Владика. Походатайствуешь?
    Анна Мальцева # ответила на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 11:27
    А то! За тебя - хоть послезавтра.
    Байда Вишневецький # написал комментарий 8 июня 2013, 10:50
    Львов изумительный город! Моя мечта там побывать..очень надеюсь...Сергей! Как-то, перед тем как ехать во Францию, я стал собирать информацию про историю Парижа, достопримечательностях и т.д. Знатоки посоветовали книгу "Прогулки по Парижу" Носика. Ее можно качнуть из Либрусека. Там здорово описаны пешеходные маршруты, даны исторические справки в популярной форме, исторические места и легенды с ними связанные. Как по мне, то вам совершенно по силам сделать такую книгу о Львове! Будет здорово!
    Сергей Громов # ответил на комментарий Байда Вишневецький 8 июня 2013, 10:54
    После книги Ивана Крипьякевича (о нем у меня в книге далее) "Історичні проходи по Львові" писать нечего. Да и пытаться состязаться с выдающимся историком как-то грешно...
    Байда Вишневецький # ответил на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 11:18
    спасибо за наводку, обязательно почитаю...
    Сергей Громов # ответил на комментарий Байда Вишневецький 8 июня 2013, 12:28
    Еще маленькая информация... В названии книги слово "прОходи" произносится с ударением на первом слоге - в соответствии со смыслом этого слова, означавшего в галицком диалекте того времени экскурсионные прогулки.
    Байда Вишневецький # ответил на комментарий Сергей Громов 8 июня 2013, 14:33
    да, я понимаю...спасибо
    Сергей Громов # ответил на комментарий Байда Вишневецький 9 июня 2013, 10:58
    Учел Ваши пожелания и, начиная с сегодняшнего дня, решил разнообразить статьи иллюстрациями с изображениями описываемых улиц. В книге их, естессно, не будет.
    Слава Всевышнему, что есть такая штука как "Панорамы" в Яндекс-картах!
    Байда Вишневецький # ответил на комментарий Сергей Громов 9 июня 2013, 16:49
    лестно..однако Вы, все-таки, подумайте над моим первым предложением, опять же, с той поры сколько времени прошло, как Крипьякевич книгу написал!
    SLAIER L # написала комментарий 8 июня 2013, 16:14
    Сереж, не знала, что из-под твоего пера вышла такая замечательная книга! Поздравляю с опозданием и радуюсь, что ты продолжаешь начатое.
    Дело это, безусловно, важное и нужное - чтобы не превращаться в иванов, без истории и прошлого.
    Вторая часть обещает быть интереснее и красочнее... Думаю, не только львовянам, но и всем украинцам будет почетно иметь ее на своей книжной полке.
    Успехов тебе!!!
    Сергей Громов # ответил на комментарий SLAIER L 8 июня 2013, 21:50
    Гран мерси, Люси! И еще одно мерси - за комплиман!
    В отношении всех украинцев ты мне льстишь - ведь даже всех желающих львовян удовлетворить нереально. Ты читала выше, сколько денег нужно на издание несчастного тиража в тысячу экземпляров? Я же не ПроФФесор, чтобы печатать свои "шедевры" за государственный счет и получать гонорары в несколько лимонов.
    Мне просто приятно, что кого-то эта книга может заинтересовать, и ее читают. Ну стоят у меня на полке одна моя и две переведенных мною с русского на украинский. И этого для удовлетворения недоразвитого честолюбия достаточно.
    Мнир Мурзин # написал комментарий 8 июня 2013, 16:49
    Автору - глубочайшее уважение! Такого рода издания - бесспорно необходимые! Ведь это самая настоящая история! Один из важнейших источников. Автору приходится с великим тщанием проверять каждый факт, чтобы не попали недостоверности в книгу! А представляете, если бы о каждом городе мира были созданы такие книги! Браво, автор! Поклон Вам нижайший!
    Сергей Громов # ответил на комментарий Мнир Мурзин 8 июня 2013, 21:56
    Прошу Вас не заставлять меня краснеть и чувствовать себя неловко. Это я должен поклониться всем, кто заинтересовался и будет читать дальше.
    Да и книга, собственно, не для чтения в традиционном смысле этого слова, а всего лишь справочник. Но думаю, что кто-нибудь что-то новое и интересное для себя найдет.
    Спасибо Вам за лестную оценку.
    Ludmila Malen # написала комментарий 16 июля 2013, 13:39
    Очень хотелось иметь такую книгу! Дай бог , чтобы нашлись инвесторы и оценили ее значение для нас украинцев. Знать прошлое надо, а тем более такое захватывающее, трагичное и интересное!
    • Регистрация
    • Вход
    Ваш комментарий сохранен, но пока скрыт.
    Войдите или зарегистрируйтесь для того, чтобы Ваш комментарий стал видимым для всех.
    Код с картинки
    Я согласен
    Код с картинки
      Забыли пароль?
    ×

    Напоминание пароля

    Хотите зарегистрироваться?
    За сутки посетители оставили 600 записей в блогах и 5379 комментариев.
    Зарегистрировалось 94 новых макспаркеров. Теперь нас 5029707.
    X